Труднощі перекладу

Thursday, 21 September 2017 15:52
tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 

Любов і смерть — це іноді те саме

або ж як обережно слід виносити вирок оригіналові, виходячи з перекладу

Я відношуся до палких і давніх шанувальниць творчості Андре Нортон. Не те, щоб я геть-усе написане нею перечитала (особливо ж останні твори, створені «у співробітництві»), а все ж не одна її книга є для мене важливою та любленою.

Тим неприємніше було побачити вкрай негативні відгуки про Андре Нортон, на які мені недавно звернули увагу. Там подібні до мене аматори обговорювали цю тему, спираючись на різні російські переклади (російською мовою і видані в Росії, у різні часи). За браком наразі перекладів українських, спробуймо і ми про них порозмовляти, конкретно про переклади першої книги циклу Witch World (Чаклунський світ чи Світ чаклунок чи навіть Світ відьом, наразі це не так істотно).

Є їх два, принаймні, я саме два знайшла, хоча перевидавалися вони кілька раз і з невеликими змінами. Перше — видавництва «Ексмо», перекладач Дм. Арсеньев. Друге — видавництва «Северо-Запад», перекладач С. Степанов. Оскільки компліментів ні тим, ні іншим я писати не планую, то нехай це буде переклад №1 і переклад №2. Та, відповідно, перекладач №1 і №2. Зазначу, що анонсувалися обидва переклади не як скорочений переказ і, тим паче, не як фанфік за мотивами. Крім того, це не самодіяльні вправи дилетантів, а цілком офіційні книги солідних видавництв, переклади авторки, що належить до чільних постатей світової фантастики (як наукової, так і фентезі)..

Read more... )

На прощання — найточнішим перекладом даної книги, який я знайшла в мережі, є польський (Aniela Tomaszek, Ewa Witecka). Ні, певні дрібні неточності трапляються і там, але їх усе-таки значно менше. Честь і хвала сумлінним перекладачкам.

 

 

Чаклунський світ

Sunday, 17 September 2017 17:58
tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 Порція четверта
Точніше, перша половина третього розділу.
В цій частині герої, як годиться, вилазять на скелю, не заходять, правда, в море, але бовтаються у струмку, їздять верхи на пониках, а врешті дістаються великого міста, де чекає їх чаклунка у шкарлатно-золотій сукні.

Хоча насправді жінок там більше, ніж здається, і обидва герої, хоч не здогадуються про це, зустріли жінку свого життя (кожен свою жінку :-) )
 

Прибравши вручну залишки дверей так, що можна було пройти, і розірвавши та розчистивши завісу із засохлих витких лоз, вибралися на схил пагорба, де яскравими латками росла нова весняна трава, а якісь дрібні жовті квіти цвіли, наче розсипані шматочки золота. Вони перебували на вершині скелі, яка з цього боку спадала до струмка. Не кажучи й слова, Саймон, спотикаючись, рушив униз, до води, яка обіцяла промити запилене горло, полегшити муки покритої сіллю шкіри.

 Нагадаю, що попередня,   третя частина тексту тут


 

 

 

Berlin Station

Tuesday, 12 September 2017 00:40
sparrow_hawk_ua: sparrow-hawk (Default)
[personal profile] sparrow_hawk_ua
Berlin-Station 

Perhaps the best thing that has happened to a spy thriller since the first seasons of the Homeland and the Americans.

The series is good not only as a psychological game that keeps a viewer in suspense, and not only grâce à pleiad of excellent actors.

The central question of the series: how far can you go in an attempt to protect the state interests? And at what point does the pursuit of security become the source of this very danger?

This theme is consonant with the book I am currently reading: Save civil rights: freedom and safety by Gerhart Baum.

Baum is a German politician and lawyer. His tenure as a Federal Minister of the Interior coincided with the pick of activities of the infamous RAF, Rote Armee Fraktion. So he was obliged not in theory, but in practice to carry out the massive counter-terrorism campaign – and in the same time to guarde the constitutional rights of citizens, not to allow security measures to infringe civil freedom.

In the series, German workers of BfV (Federal Office for the Protection of the Constitution), as well as their American counterparts, very often violate the boundary between acceptable and unacceptable (to be fair, it is sometimes very blurred). And this leads to grave and unpredictable consequences.

So I recommend this series not only as entertainment, but also as a food for reflection.  It is especially relevant in our time, when the war on terror becomes more and more extensive.

Чаклунський світ

Saturday, 9 September 2017 15:41
tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 

Чаклунський світ

Хтозна — якщо маятник літературної моди, бодай у жанрі фентезі, від загадково-плутаних епопей з етично амбівалентними героями та й раптом хитнеться у бік простих щирих розповідей, де добро є добром, а його протилежність, відповідно, злом, і всі герої одержують згідно із заслугами (в житті такого не буває, але ж це література), то знову читатимуть Андре Нортон? А, може, і так читатимуть, адже твори цієї жінки з чоловічим псевдонімом, як-не-як, лягли у підвалини жанру?

Read more... )

Profile

plantago: (Default)
plantago

March 2016

M T W T F S S
 123456
78910111213
1415161718 1920
21222324252627
28293031   

Expand Cut Tags

No cut tags