plantago: (Default)
Прийшов на роботу Васильович (вчора його не було) приніс шампанське та пташине молоко в шоколаді. Випили за Василя, з'їли по цукерці... після чого жіноцтво сказало, що це все не те і сказало діставати сало з морозильника... :)

(no subject)

Monday, 1 December 2014 22:59
plantago: (Default)
Ура, мені нарешті прийшов замовлений чай з Китаю!
plantago: (Default)
  У парку на одній з лавок продаються книжки:
- Шевченко
- Mein Kampf
- енциклопедія сучасної зброї
- камасутра
- штук п'ять релігійних
- до десятка різного роду дитячих.

Як кажуть — на всі смаки (а також — ось такі нині смаки).
plantago: (Default)
Проходив вчора через парк, на лавці розкладені книжки на продаж (нові). Ковзнув поглядом - в очі кинулись три книжки: перша - на обложці намальовані Маша і Ведмідь з російського мульсеріалу, друга - якась ікона, третя - на чорному фоні золотими буквами: "Adolf Hitler. Mein Kampf". Як кажуть - підбірка на всі смаки.

(no subject)

Thursday, 30 January 2014 00:14
plantago: (Default)
Повертався сьогодні додому міською електричкою (Київ-Пас). Година пік вже минула, на вулиці вельми холодно і контролер (чи хто він там формально? стоїть біля турнікетів і контролює прохід пасажирів) сховався у будку. Але люди потроху збираються на електричку.
Отже склалась наступна ситуація - турнікети, перед турнікетами каси, збоку від турнікетів вільний прохід в якому видно, що нікого немає. Людина може оплатити проїзд (1,70 грн.) і пройти на платформу через турнікет, а може не платити і пройти через вільний прохід. Мене ця ситуація зацікавила і я вирішив порахувати людей. Результати наступні:
- Всього пройшло 24 людини (точніше вже перед приходом електрички контролер виліз з будки, став на своє місце і я перестав рахувати), з них
- 16 людей оплатило проїзд;
- 8 пройшли через прохід, у тому числі:
-- 2 намагались закопостувати квиток, але не склалось (дійсно тамтешні турнікети інколи відмовляються приймати цілком нормальні квитки);
-- 1 хлопець, який на підході до турнікету дістав і розкрив якесь посвідчення (насправді пільгові категорії повинні теж брати квиток у касі, просто безкоштовний).

Ось такі в мене вийшли спостереження.
plantago: (Default)
У кого як, а у мене вже. :)

Учора отримав перший подарунок - від анонімної снігуроньки Марії. :) Можливо я мав відкрити подарунок через тиждень, але справа у тому, що я очікував на іншу бандероль (її отримав сьогодні) і я абсолютно не очікував подарунка (якось взагалі вилетіло з голови). Але тим приємнішим був сюрприз. І одразу видно, що людина відповідально підходить до питання подарунків - достатньо було глянути на оформлення подарунка. Прямо навіть трохи соромно стало за свій анонімний подарунок (там оформлення і упаковку можна легко і точно охарактеризувати як "відсутнє").

Сьогодні, після двомісячного очікування, нарешті прийшов з Китаю телефон. Нарешті. Власне підшукуванням телефону я зайнявся ще в середині літа. За цей час навколо мене кілька людей, послухавши мої розповіді про те, як класно мати сучасний пристрій, вже собі щось придбали і лише я чекав, замовляв, повертав гроші, знову замовляв, знову чекав... І от, нарешті, дочекався. А на попередньому смартфоні поміняю корпус і буде чудовий новорічний подарунок молодшій сестрі.

Так що настрій, загалом, святковий, чого і всім бажаю.
plantago: (Default)
Пані Тіна пропонує бажаючим перевірити свої навички у расовій ідентифікації, а мені згадався з цього приводу випадок з власного життя. Справа в тому, що, так би мовити, "етнодальтонік" - фактично не розрізняю різні етноси по зовнішності. А в школі у мене два роки був вчитель фізики - Яків Семенович Винокур. Досить хороший вчитель, саме завдяки йому я почав трохи розуміти фізику, веселий - любив розповідати різні історії та анекдоти про євреїв. І ось, коли я вже навчався в університеті, якось я зустрів його у кафе. Звичайно спитав як життя і таке інше, а він у відповідь сказав, що учні якісь пішли не цікаві, з адміністрацією школи стосунки погіршились (у нього були трохи незвичні підходи до викладання, зокрема на контрольник спокійно ставився до підручників і конспектів, мотивуючи це тим, що якщо хто предмету не знає, то йому це не допоможе... і таки дійсно не допомагало :)) і взагалі він подумує про те, щоб переїхати в Ізрайль. І ось тут у мене виникла думка: "Цікаво, а чи не єврей він часом?".

(no subject)

Tuesday, 15 October 2013 22:08
plantago: (Default)
Мені тут принесли свіжопридбаний набір ножів з проханням нагостирити... як то кажуть: "неможумовчать".
Люди добрі, коли купуєте ножі - не вірте словам продавця про "заводську заточку". Краще подивіться на ту заточку власними очима - ріжуча кромка на обох боках ножа має бути під одним кутом, ніж з обох боків має бути заточений на однакову довжину. Дуже бажано, щоб ніж вже на момент продажу був гострий. "Гострий" ніж має брити, якщо ж Ви не настільки волохаті як я і волосся у Вас росте лише в місцях, які зазвичай на базарах і магазинах не демонструють - візьміть якийсь папірець за один кутик і, тримаючи його наввисячки, спробуйте різати (стругати фактично) його ножем - ніж має спокійно різати (не рвати, а саме різати) папір. Звичайно ніж можна наточити і після придбання, але гострота ножа - не єдиний показник якості ножа (ніж може бути й гострим, але затомистим, погано лізти у картоплину/цибулину/хліб/яблуко), просто як показує досвід - якщо ніж вже від виробника йде гострим, то у нього і геометрія підходяща. І не точіть ножі на болгарці чи приспособі з металевими коліщатками для заточки "ножів, ножиць, сап" (з усього цього вони підходять хіба для сап).

Повірте, працювати правильним ножем легко,  зручно, швидко і приємно.
plantago: (Default)

1. Франкенштейн креативить щодо КПУшної реклами Митного союзу. Кумедно, дав посилання знайомим - ті теж посміялись. Але особисто у мене насправді оригінальна реклама викликала трохи іншу емоцію - здивування. Так, я не зрозумів, що там говорилось французькою... ну то й що? А оно пінгвінам крила потрібні для того, щоб плавати, а не літати. Як на мене цей факт рівно так само пов'язаний з питанням вибору між зоною вільної торгівлі з ЄС та МС, тобто ніяк. Якось для мене є абсолютною нормою є факт наявності різних мов, у тому числі тих, які я не знаю і навіть тих, які я не хочу знати (бо лінь). Причому я б не сказав, що це суто у мене таке викривлене сприйняття реальності, а насправді все інакше. Ось сьогодні я в обід вийшов прогулятись і за годину прогулянки почув уривки фраз, коли люди спілкувались між собою такими мовами:


  • українською

  • російською, у тому числі зовсім російською - з твердою вимовою і московським "аканням"

  • англійською

  • французькою

На диво не почув івриту, хоча всі шанси були (в дворі біля роботи регулярно бачу євреїв, які розмовляють між собою на своїй мові).
Після роботи пішов у оперу і там додав ще якусь мову Східної Азії і ще якусь (там взагалі навіть регіон встановити не вдалось - щось зовсім незвичне).
Отже я протягом дня знаходився в семи різних мовних середовищах (у тому числі навіть у кількох одночасно, бо кілька раз траплялись пари, в яких одна сторона спокійно спілкувалась українською, а друга - так само спокійно російською), з них я абсолютно вільно почуваю себе лише в двох, в третій загалом можу порозумітись, хоча спілкування не є для мене повністю комфортним, а ще чотири мови для мене повністю чужі.

2. Між іншим, про оперу. Я тут в надії перечекати дощ уважно вивчав квиток і побачив, що у театр заборонено проносити ліхтарики, коноплю, пістолети з бомбами та парасолі. Ліхтарики загалом зрозуміло - по сюжету частенько треба, щоб хтось знаходився у тіні, а з когось станеться ліхтариком підсвітити. Пістолети з бомбами зрозуміло тим більше - оно зі Столипіним так невдобно вийшло... а от чим їм завадили парасолі? тим більше, що все одно чимало народу проносить їх безпосередньо на виставу.

3. Повертаючись додому у маршрутці крутили радіо. Давненько я щось його там не чув, в останні роки зазвичай маршрутки їздять наче мовчки...

(no subject)

Saturday, 24 August 2013 19:24
plantago: (Default)

Емпіричним шляхом з'ясував, чому у всіх рецептах начиняється або ціла курка, або лише гомілки, але не ніжки - при вийманні кістки плівка на стегні рветься (а шкіри там немає) і м'ясо розгортається у площину. Відповідно все одно начиняти виходить лише гомілку. :(

plantago: (Default)
Наткнувся на ось цей допис, почитав коментарі... і згадався мені нещодавній випадок. Їхав я міською електричкою до Дарниці від Вокзалу. Сів, дістав телефон, читаю книжку... подивився у вікно на Дніпро і на правий беріг... а майже одразу після зупинки "Лівий берег" встав, пішов до виходу і простояв до самої Дарниці, де й вийшов. Чому? О, в мене на те була дуже вагома причина - мені так захотілось. В інший раз мені захотілось інакше і я встав і вишов лише тоді, коли не тільки народ вийшов з вагону, але й зайшов і розсівся - благо в Дарниці зупинка п'ять хвилин. В обох випадках не було якоїсь там особливої об'єктивної зовнішньої причини.
Власне дуже часто у транспорті немає якоїсь особливої об'єктивної обставини, яка б однозначно визначала коли вставати і йти до виходу - можна раніше, можна пізніше... обидва варіанти з точки зору зовнішнього спостерігача будуть однаково нераціональні. Однак сама людина зазвичай без особливих вагань обирає якийсь конкретний варіант. Чому? Бо вона хоче саме так.

Profile

plantago: (Default)
plantago

March 2016

M T W T F S S
 123456
78910111213
1415161718 1920
21222324252627
28293031   

Expand Cut Tags

No cut tags