plantago: (Default)
Одним із коментарів, які доводиться регулярно чути про випадок з Шуфричем в Одесі, що це, мовляв, не по-європейски. Навіть посол ЄС на минулому тижні висловився у цьому ключі. Мене це трохи дивує, якщо чесно. По-перше, що значить "не по-європейськи"? кожен, хто хоч трохи знайомий з історією європейських країн має знати, що вона була далеко не постійно мирно-ванільною. І навіть не обов'язково згадувати про різні ночі та релігійні війни, де сторони часто запрошували одна одну "на вогник", можна згадати і значно більш близькі до нас події. Чи Румунія не Європа? А Чаушеску ж не просто дали по пиці. Та й французька молодь у 1968 році поводилась не завжди ввічливо. Так що в Одесі молодь повела себе не дуже добре, але, загалом, більш-менш у європейських молодіжних традиціях. ("не-поєвропейськи" - це коли протестна молодь зустрічається з тітушками і розмахують одне перед одним руками майже без бійок, а якщо хтось раптом загубить окуляри - обидві сторони дружно їх шукають)

Мені у цьому контексті згадується фраза Ернандо де Сото, який, досліджуючи витоки суспільного багатства, писав, що розвинуті країни переважно дають поради спираючись на те, як у них самих все влаштовано нині і їхні рекомендації добре працювали б у таких самих розвинутих країнах, але в країнах, які ще тільки мають стати розвинутими - працюють погано  і при цьому вони вже самі забули, яким чином, за рахунок яких дій і методів вони досягли свого нинішнього, успішного стану. Схоже з демократією приблизно така ж штука - європейці знають, як воно має бути, але вже забули яким чином вони колись досягли цього стану, з чого саме починали. А починали вони з розуміння, що "демократія - це простір домовленностей вільних озброєних людей"  (Франклін). Тобто коли різні соціальні групи вважають за потрібне враховувати інтереси інших груп не тому, що їм так порадили іноземні експерти, а тому, що інакше ці інші групи засмутяться, прийдуть і засмутять того, хто не врахував їхні інтереси (можливо навіть насмерть засмутять - бувало і таке). Звідси ростуть корені європейської демократії та толерантності. З часом більш мирні варіанти люстрації замінили більш жорстокі, але зовсім не тому, що вони просто були більш мирними і гуманними, а суто тому, що вони були більш ефективними і надійними. Тобто в ситуації між вибором двох подібних діючих інструментів, які давали принципово однаковий результат, європейці обрали більш прогресивний, сучасний суд був лише заміною суду народному. У нас же об'єктам люстрації пропонують прийняти проти себе механізм мирної люстрації при тому, що власне сама необхідність люстрації для них далеко не так вже й очевидна. Навіщо їм самим позбавляти себе влади, якщо можна знову прийти у владу і робити там те, що вони робили до 2014 року? Абсолютно нормально і природньо, що люди не хочуть погіршувати свій стан. Було б дивно, якби вони себе вели інакше.

Якщо вже говорити про Європу, то нині там люди у владі не поводять себе як Шуфрич, а якщо раптом про них щось таке взнають  - тихенько йдуть з влади і не висовуються. У нас такого немає,  просто не працює відповідна інституція. Чому? А дуже просто - інституція це не лише певний набір правил, але й механізмів покарання за порушення цих правил. Механізми можуть бути різними, навіть суто моральними - наприклад з тим, хто порушив неформальні правила, переставали здоровкатись, запрошувати в гості та  взагалі впізнавати і у такій ситуації люди могли й стрілятись. Але хіба це про Україну? Якщо Чечетов голосно у прямому ефірі почне в черговий раз розповідати про те, як вони розвели всіх як кошенят, то чи перестане його сусід з ним здоровкатись? а чи взагалі для Чечетова це має значення моя чи ваша думка? Відповідно, щоб інституція працювала, необхідно, щоб покарання за порушення було достатньо серйозним з точки зору потенційного порушника. Яким чином це забезпечити? прокуратура та суд? У Європі приблизно так і є. Через суд спробував Лещенко не допустити до виборів Хорошковського. І що? А нічого - Хорошковський далі іде на вибори. Значить цей механізм люстрації теж не працює. Який залишається? Так отож-бо... (С)

Підсумовуючи - так, погано, що люстрація відбувається через сміттєвий бак і кандидатам в депутати розлючені молодики б'ють морди. Але вина за це у рівній мірі лежить як на радикалах, так і на тих, хто саботує мирний процес очищення суспільства. І якщо Шуфрич зацікавлений у тому, щоб його не побили ще сильніше (а йому ж навіть нічого не зламали), то значить він має бути зацікавленим у тому, щоб в Україні нормально працювали суди та органи правопорядку. Чим швидше в Україні пройдуть реформи - тим швидше піде в історію "сміттєва" люстрація.

plantago: (Default)
Насправді це дуже небезпечна тенденція - від такого не так вже й далеко до фашизму. Чомусь у масовій уяві фашизм - це якесь інфернальне Зло, дно морального падіння, сповідувати його можуть лише якісь виродки. Насправді фашизм як такий - це досить звичайне зло, не більш фантастичний, ніж кучмізм чи те, що у нас сором'язливо називають корупцією (шановні, корупція, тобто специфічна вада економічної системи - в США, Франції чи Норвегії, в Україні в економічний системі немає такої вади, в Україні "корупція" - це і є економічна система, а значить її треба вже називати якось інакше). Знищення євреїв і гомосексуалістів у концтаборах, стерилізація психічно хворих - це можливі додаткові опції фашизму, а не він сам. Тобто "ми не виродки, а значить з нами такого статись не може" - позиція помилкова, фашистами можуть стати загалом нормальні і у багатьох аспектах позитивні люди. Ніхто не є апріорпі застрахованим, щоб не підхопити фашизм - потрібна регулярна профілактика. Причому в Україні така профілактика не є чимось звичним і буденним, а отже ми всі є у зоні ризику.

Але при цьому я повністю погоджуюсь з Денисом Казанським: "<a href="http://frankensstein.livejournal.com/555689.html" target="_blank">Когда государство отказывается выполнять свои функции и карать преступников, их начинает карать толпа. Когда государство не способно защитить своих граждан, они начинают защищать сами себя</a>". Насправді не така вже велика різниця між вчорашньою Одесою і тією ж Врадіївкою -  і там, і там фактично був самосуд, і там, і там насправді було за що, і тоді, і зараз у суспільства немає аж настільки великої довіри до прокуратури та судової влади, щоб сподіватись, що держава вирішить проблему сама. В усіх трьох випадках те, що сталось - не дуже добре, але воно було неминучим. Щоб такого не ставалось - необхідно, щоб влада вирішувала проблеми не чекаючи, поки їх почне вирішувати натовп.

(no subject)

Thursday, 6 February 2014 12:45
plantago: (Default)
Почитав пост Лобова про психологію Донбасу і згадалась стаття про росіян (виділення - мої). Як на мене - це хороший приклад того, що у схожих умовах у суспільств формуються схожі шаблони поведінки.

Read more... )

(no subject)

Thursday, 30 January 2014 00:14
plantago: (Default)
Повертався сьогодні додому міською електричкою (Київ-Пас). Година пік вже минула, на вулиці вельми холодно і контролер (чи хто він там формально? стоїть біля турнікетів і контролює прохід пасажирів) сховався у будку. Але люди потроху збираються на електричку.
Отже склалась наступна ситуація - турнікети, перед турнікетами каси, збоку від турнікетів вільний прохід в якому видно, що нікого немає. Людина може оплатити проїзд (1,70 грн.) і пройти на платформу через турнікет, а може не платити і пройти через вільний прохід. Мене ця ситуація зацікавила і я вирішив порахувати людей. Результати наступні:
- Всього пройшло 24 людини (точніше вже перед приходом електрички контролер виліз з будки, став на своє місце і я перестав рахувати), з них
- 16 людей оплатило проїзд;
- 8 пройшли через прохід, у тому числі:
-- 2 намагались закопостувати квиток, але не склалось (дійсно тамтешні турнікети інколи відмовляються приймати цілком нормальні квитки);
-- 1 хлопець, який на підході до турнікету дістав і розкрив якесь посвідчення (насправді пільгові категорії повинні теж брати квиток у касі, просто безкоштовний).

Ось такі в мене вийшли спостереження.
plantago: (Default)

Прочитав у новинах про соціологічне дослідження Майдану, яке провів КМІС (на заклик опозиції відгукнулось лише 5%, решта 95% вийшли самі, бугага на тих, хто вважає, що трійця дійсно керує протестом). З надією дізнатись більше зайшов на сайт КМІСу, але там інформації про таке дослідження не знайшов. Зате знайшов інше цікаве дослідження - опитування про готовність населення до протестів, яке провели 9-20 листопада. Наведу лише деякі дані:


  • 56%сказали, що не готові брати участь у будь-яких акціях масового протесту,

  • 22% сказали, що готові брати участь у певних акціях протесту, зокрема:


  • 4,5% — у страйках,

  • 3,4% — у несанкціонованих мітингах і демонстраціях,

  • 1,7% — у пікетуванні державних установ,

  • 0,5% — у захопленні будівель

Тобто, як бачимо, Україна загалом не хотіла приймати участь у протестах, причому у звіті наводиться інформація, що ці 22% - це найнижчий показник з усіх, які були, тобто протестні наміри з грудня 2004 року постійно спадали. Причому хоча Захід революційніший за Схід, але все одно це лише 29% проти 17% (і половина західняків висловила неготовність брати у будь-яких протестних акціях). Однак минуло менше місяця і Україна не просто запротестувала - вона вибухнула.

Я схильний довіряти репутації КМІСа і гадаю, що дослідження було проведено на достойному рівні, однак маємо те, що маємо, а не те, що напророчили соціологи. Особисто я з цього можу зробити два висновки - українці самі себе не дуже добре знають і не дуже вірно можуть уявити свої реальні дії у тій чи іншій ситуації (і це помилкове уявлення соціологи сумлінно відображають у своїх звітах) та/або українці є непрогнозованими у соціально-політичній сфері, поведінка і позиція може змінитись за лічені дні, а то й години, причому неможливо завчасно спрогнозувати, що саме викличе активну реакцію, а що  - ні. У 2001 році УБК закінчилась жорстким розгоном невеличкої купки тих, хто ще залишався і після настала тиша, у 2013 знову ж жорстко розігнали невеличку купку тих, хто ще залишався, але саме з цього і почались основні події. Згвалтування і замах на вбивство у Врадіївці сколихнули всю країну, але коли пяний співробітник прокуратури (чи взагалі син) збиває насмерть кількох людей - суспільство зазвичай реагує досить млявим засудженням у мережі. Частково про це ж пише і керівник КМІСу пан Паніотто ("в Україні не розроблені моделі, за якими можна було б надійно прогнозувати соціальні вибухи"), однак маю сумнів, що запитання щодо реакції на якісь злочинні дії з боку влади було б ефективним, гадаю більш ефективним було б питання на кшталт: "У випадку наявності активних акції протесту у країні до яких саме Ви готові долучитись".

UPD. На сайті КМІСу з'явилась інформація щодо дослідження про учасників Майдану. Цікаво. Щоправда мені не зовсім подобається фраза, що опитування проводилось "методикою, яка забезпечувала  випадкову вибірку учасників Майдану" - я так і не зрозумів, як саме проводилось опитування і кого взагалі опитували (тобто кого саме у рамках дослідження вважали "учасником Майдану").

UPD. 24.12.2013 Вирішив ще додати у запись посилання на дослідження Євромайдан у сприйнятті киян - хай вже все разом буде.

Profile

plantago: (Default)
plantago

March 2016

M T W T F S S
 123456
78910111213
1415161718 1920
21222324252627
28293031   

Expand Cut Tags

No cut tags