plantago: (Default)
[personal profile] plantago
Розмова з шановним  [livejournal.com profile] uawarrior_south підштовхнула мене до того, щоб викласти своє бачення того, як і у якому форматі, на мою думку, мають розвиватись стосунки між Церквою і суспільством.

Однак мабуть варто для початку зробити невеличкий дісклеймер щодо моїх власних стосунків з релігією, щоб не було потім якогось нерозуміння.

Я є невіруючим зі сторони атеїзму, що визнає важливість української православної церкви для України.
Я ріс в сім'ї, де питання релігії просто не піднімалось і не обговорювалось - ні в позитивному плані, ні в негативному. Однак у віці п'яти років мене охрестили (це відбувалось як раз під час святкувань тисячоліття хрещення Русі). На Великдень я зазвичай їв паску (далеко не завжди свячену) і бився крашнками, на Святвечір носив вечерю. І звичайно ж колядував-щедрував-засівав - за один вечір можна було набрати цукерок на тиждень, а на засівання взагалі не принято було давати цукерки/печиво - лише хоч якісь, але гроші. А що ще треба хлопцеві 6-10 років? :)
Років приблизно у 8-9 я став віруючим атеїстом. Тобто я чітко знав, що Бога немає, що біблія - то набір міфів (та ще й значно менш цікавих ніж, наприклад, древньогрецькі міфи про богів, чудовиськ і героїв), що священники просто дурять народ. Я навіть трохи згодом біблію читав (і не лише "кумедну" Лео Таксіля), щоб переконатись в черговий раз у тому. Коли мені було років 15-16 я навіть інколи сам підходив до всіляких "свідків", щоб розповісти їм, яка це все дурня ("...І не суньте мені під ніс свою цитату! Ісус казав: "Писання мертве, а Слово - живе", тому краще послухайте, яке слово я вам скажу...").
Однак десь у ті ж років 15 я почав досить глобально інспектувати і переосмислювати свої погляди на життя, намагаючись свідомо вибудувати своє світогляд. І хоча власне до релігії я своє ставлення не переосмислював, однак в наслідок більш глобальної зміни поглядів десь років з 17 я став швидше невіруючим, ніж атеїстом. Тобто я все ще вважав, що Бога немає, однак загалом мене те питання просто не цікавило.
Років після двадцяти, коли Майдан запустив потужні націотворчі процеси, що зачепили і мене, я дійшов до висновку, що однією з основ для національної ідентичності є українська культура, в якій, в свою чергу, важливу роль мають відігравати традиції і звичаї. Відповідно 12 став на Святвечір, писанки на Великдень, загальноукраїнське свято саджання картоплі 9 травня, застеляння на Трійцю підлоги зіллям, верба і багаття на Купала, хрещення, кумівство (не в тому значенні, як у політиків), чуб і вишиванка - то все підмурки українського проекту (і, відповідно, це добре). Отже вся та традиційна українська обрядовість церковного типу - загалом корисна. Однак при цьому я чітко відрізняв обрядовість реглійного типу і власне релігію - ще мій прапрадід кожної неділі ходив до церкви, однак при цьому він не був особливо віруючим - просто похід в церкву усім родом (а він належав до одного з потужних "кланів" містечка) це хороший привід гарно вдягнутись, показатись перед усіма, похизуватись перед сусідами...
Своє бачення ролі Церкви (як соціальної інституції) у суспільстві є виробив досить недавно - всього кілька років як. Моя думка наразі полягає в тому, що Церква має бути носієм моральних цінностей і, через це, активним моральним авторитетом українського суспільства. Я підкреслюю - не просто проповідувати "не вкради, не давай неправдивого свідчення" і т.п., а бути прикладом в цьому. Тоді і тільки тоді вона зможе проповідувати, що кусок білого хліба з чорною ікрою - то не головне, що лексус з мигалками і сиреною, якому під козирок беруть всі даїшники, не діставить до Рая поза чергою. Адже Церква все ж поки що має досить високий рівень авторитету (тобто не те, щоб такий аж надто високий - у нас загалом всі інституції переживають кризу довіри, але на загальноукраїнському рівні Церква виглядає досить пристойно) і гадаю, що людина, що кидає на вулиці недопалок собі під ноги, швидше прислухається до слів: "Навіщо ти це робиш? це ж погано. А урна оно десяти метрах від тебе - можна викинути туди", якщо їх скаже носій священницької ряси, ніж міліціцейьскої форми.
Стосовно питань власне віри в Бога, то, як казав Лаплас, я немаю потреби у цій гіпотезі. :) Ідея, що зірки і планети виникли раніше, ніж кактуси, видається мені цікавою, але хибною. Та й взагалі, якось просто зайняте в мене мною те місце, яке щиро віруючі люди відводять для Бога. Тобто я намагаюсь не брехати, допомагати іншим, не ненавидіти, прощати і т.д., не тому, що того хоче Бог, а тому, що того хочу Я. А ритуальний канібалізм особисто мені взагалі якось не дуже... хочте - їжте тіло і пийте кров, без питань, однак я - пас. На аргумент віруючих, що тільки через Христа можливе спасіння і вічне життя (а невіруючі, якими вони б праведними не були, потрапляють у Пекло) я зазвичай відповідаю просто - навіщо нам гадати і сперичатись щодо того, чи є життя після смерті і яке воно, якщо є, років за 100-150 ми всі вже помремо і будемо абсолютно точно те знати, маючи неспростовні докази. Відповідно варто лишень трохи почекати (зовсім дрібничку у порівнянні з вічністю) і матимемо відповідь на одне з найголовніших питань, над яким сушило собі мізки людство тисячами років. :)


Отже на сьогодні перед Українською Церквою стоїть два виклики:
1) засилля інших Церков (перед усім МП і протестантських)
2) спадок від радянської системи - зневірений народ, що шматок ковбаси ставить вище за духовні цінності, а пакет гречки і цукру перед виборами - вище за власну гідність.
Виникає питання, що потрібно робити у такій ситуації. Думка шановного [livejournal.com profile] uawarrior_south, що держава має виступити на стороні Церкви, дати по загребущим лапам РПЦ і т.п. Я ж вважаю, що як раз від влади краще дистанціюватись і в рамках цього допису я хочу розкрити більш повно свою точку зору.
1. Перш за все, те, що ми зараз називаємо "українською владою" це дуже специфічне явище... Владу загалом можна порівняти з міфічним Мідасом - все, до чого вона доторкається перетворюється... щоправда не на золото, а на зовсім іншу субстанцію. Як Влада в Росії допомагає Церкві можна побачити на прикладі процесу над "Пусі Райт" - від такого потужного удару по іміджу РПЦ, нмд, буде довго оговтуватись. Як виглядає "допомога" української Влади можна почитати по цьому посиланню. Я думаю КП має радіти, що Влада не намагається йому допомогти, бо подія у Донецьку і їм подібні явно налаштовують молодь негативно.
2. А чи був успішний приклад взаємодії Держави і Церкви за остнанні 400 років? Швидше ні, ніж так. От подивіться - поки українська Церква мусила опиратись у своїй боротьбі проти католицьких єзуїтів головно на власні сили, то вона засновувала Братства  і Академії, які позитивно впливали розвиток етнічної ідентичності, українці підтягувались у інтелектуальному плані до європейського рівня (а оскільки Європа загалом була католицька і протестантська, то православна Україна мала всі шанси стати інтелектуальним лідером Православ'я), Церква мала величезний авторитет. Потім "воз'єднання" з Росією, Православна Церква у боротьбі з католиками і уніатами могла спертись на державний апарат насилля... Результат відомий - наче і православ'я захистили (лінь піднімати дані по кількості католиків і уніатів в російській частині України, але їх було дуже небагато), однак розвиток інтелектуальної думки загалом занепав, Церква втрачала довіру (починаючи з другої половини 19 ст. передові люди були у більшості налаштовані досить скептично до Церкви).
Може це просто природній плин речей і загальносвітові тренди? Так, і вони також. На підтвердження можна привести приклад з УГКЦ в Австрії, де ставлення українців до Церкви було загалом аналогічне. Однак ось яка цікава штука є - у міжвоєнні роки, коли у Галичині УГКЦ перстала опиратись на Державу (і навіть більше - вона була швидше проти держави, але разом з людьми) - її авторитет почав дуже різко рости, відсоток віруючих поповз вгору і навіть зараз Галичина є мабуть найбільш релігійним регіоном України.
3. Якщо не держава, то хто? За допомогою чого підвищити авторитет у суспільстві і змусити людей ходити до церкви? На мою думку, Церква має озирнутись навколо, побачити, що на дворі вже не шістнадцятий вік. Церква має стати модерною. Причому як у організаційному плані, так і в плані ідей. Тобто священники мають іти і проповідувати, але не тільки "не убий, бо так написано в Біблії і тоді тебе буде більше любити Бог", а й теорію розбитих вікон, бо експериментально доведено, що те, що нас оточує впливає на поведінку людей і якщо людина не буде смітити, а навпаки прибирати і взагалі поводитись як цивілізована людина, то корупції і беззаконня у країні стане менше. Чому б Церкві не читати книжки Джина Шарпа і не вчити людей самоорганізовуватись і мирно відстоювати свої права? не виводити людей на акції типу "Зробимо Україну чистою"? не організовувати ходи проти нетерпимості і ненависті за гендерною і сексуальною ознакою (автоматично знялась би проблема гей-парадів)? Я бачив на ютубі виступи владики Євстратія (Зорі) на зібраннях ініціативної групи Першого грудня - він видався мені досить адекваною і цікаво мислячою людиною, то чому б йому не вести подкаст на різні теми? Виклав би подкаст на тему, наприклад: "Ось на Гуртом зорганізувались (ви також можете приєднатись) і ініціювали переклад світових кіношедеврів українською - беріть з них приклад, як потрібно захищати українську мову" і одразу авторитет УПЦ КП в очах українофілів би підріс (а враховуючи, що тих, хто качає з інтернету фільми значно більше ніж тих, то щонеділі ходить до церкви...).

Тобто, підсумовуючи, Українська Церква має можливість стати авторитетом і проводирем у духовних питаннях для українців, стати пастирем душ людських не лише формально, але й реально. Однак для цього їй потрібно повернутись обличчям до людей (а до держави - вже тим місцем, яким вийде).
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

plantago: (Default)
plantago

March 2016

M T W T F S S
 123456
78910111213
1415161718 1920
21222324252627
28293031   

Expand Cut Tags

No cut tags